За Моршином Баня Лисовицька є –
Село це у Стрийськім районі таке.
Ліси довкіл нього (в них лиси ходили!)
Є й бані, в яких із ропи сіль варили.
Підеш на Болехів, село минеш лиш –
Стотридцятилітнього дуба уздриш.
В честь Йосифа-Франца його посадили,
В той рік, коли владу йому доручили.
Під дубом тим цісар сидів-спочивав,
Як з Відня до Самбора в справі рушав.
З ним були міністри. В честь них липи дві
При дубі посаджені були в траві.
Тут бились усуси із військом Москви.
П’ятнадцять загинуло їх і хрести
Березові, потім і ка́м’яні там
Поставлені були січо́вим стрільцям.
Півсотні усусів залізло у схрон,
А сто п’ятдесят було взято в полон.
Про вбитих борців пам’ятає народ,
Шанує героїв, лінчує заброд.
З Холодного Яру Козак – добрий муж,
Дубочки привіз, посадив тут, довкруж.
Бо слава одна в нас й одна в нас біда –
То східне сусідство, то дика орда.
Приходьте в це місце, під дуб цей старий,
В Лисовицьку Баню, район – місто Стрий.
Тут правлять молебні отці із чуттям.
Минуле не має піти в небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713527
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)