На чужому нещасті…

Хотілося  б  трохи  з  вами  поговорити.  Давно  цього  не  робила.

От  представте,  живе  собі  чоловік,  цікавий  такий  з  вигляду,  красивий,  статний,  підтянуй,  і  очі  наповнені  змістом,  і  цілі  в  житті  виставлені.  От  все  в  ньому,  прям,  ідеально!  Крім  одного.  Він  одружений.  Ще  й  на  зло  жінку  свою  обожнює.  І  вона  така  щаслива  біля  нього.  Що  аж  собі  так  хочеться...

І  ти  вже  представляєш  себе  на  її  місці.  Біля  її  чоловіка.  І  що  в  тебе  все  так  само  "легко,  гладко  та  щасливо"...

Є  цікава  поговірка  з  такого  приводу.  Кажуть,  що  чоловік  -  це  огірок,  а  жінка  маринад.  І  тільки  від  жінки  залежить  те,  який  "на  смак"  буде  чоловік.  Тому  так  часто  "розлучниці"  розчаровуються,  коли  заполучають  омріяного  чоловіка,  а  всього  очікуваного  "приданого"  нема.  Ще  й  до  цього  розчарування  додається  "бонус"  у  вигляді  головної  болі,  що  такий  чоловік  і  тебе  може  зрадити.

Тому,  любі  дівчата,  майте  трохи  мудрості,  гордості  та  любові  до  себе.  (А  краще  всього  цього  побільше).  Не  все  так  просто  в  житті.  І  "ідеальність"  стосунків  -  то  кропітка  та  важка  праця  обох.
 А  щоб  ваше  казкове  "жили  вони  довго  і  щасливо"  втілювалось  в  життя  -  просто  працюйте  над  собою,  над  своєю  жіночністю  та  особистістю.  Щоб  чоловіки  захоплювались,  закохувались,  любили,  обожнювали  та  були  готові  гори  і  ввесь  світ  звернути  до  ваших  ніг.  

P.S.  І  вибирайте  тих,  хто  таки  ці  гори  звертає,  а  не  тільки  обіцяє  😉

Всім  щастя,  любові  та  гармонії  ✨

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2017
автор: Олеся Глібка