Таро чи дні слідами від чобіт?
Вперед, назад і, врешті-решт, – по колу.
Минулого б хоч трішки пригубить –
І знову б вірити в людину. Як ніколи
Пече похмілля душу і вуста.
А навкруги без масок ходять будні.
І ледве до коліна висота.
І від чеширів – посмішки облудні.
В рожевім лицеміри й шахраї.
А на розп'ятті – сотня вічних істин.
Крук хірургічно простір розкроїв
На "до" хмільне й цілком тверезе "після"…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712821
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2017
автор: ptaha