А я чекаю на колір зелений. Такий ніжний, майже прозорий. Такий свіжий, аж блискучий на сонці. Такий несміливий, обережний, але здатний пробити не тільки холодний лід, але й міцний асфальт.
Маленькі зелені листочки – світанок весни. Початок життя. Коло таки запускається знову.
А далі вибухне різними кольорами квітів, понесе за водою минуле і перемеле на борошно.
А зелень пером дивовижного птаха розбудить з довгого зимового сну, додасть снаги і закличе до звершень.
Зелений провіщає, що треба встигнути втілити все, чого чекав. Весна не чекатиме.
Всю веселку дарує весна протягом недовгого свого квітування. А перший таки зелений. Він відкриває усі шляхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2017
автор: Траяна