Я довго відкладав цей лист, але вирішив написати тут. Отже ти прийняв рішення і обірвав зв'язки зі-мною. Я намагався вияснити в чому справа, але ти проявив свою гординю і відмовився будь-що пояснювати, поилаючись на мої постійні бездумні висловлювання, які зачіпали твоє его. По-твоєму, справжні друг не мав-би так чинити. Твоє рішення перекреслило 9 років нашого спілкування. Хоча останніх 4 роки воно було в'ялим. Як на мене, першопричиною цієї в'ялості було моє прохання взяти перерву в щосуботніх зустрічах з 7 до 14їкілька років тому. Тоді ми обговорили ситуацію, що склалася, я сказав що втомився, і думав, що доніс свою думку. Але образа в тебе лишилась. Хоч ти не раз казав, що забив, і не ображаєшся, та все-одно, при нагоді, намагався докорити мені фразами, які тобі найбільш запам'ятались з тієї телефонної розмови. Потім ти захопився пік-апом... І схиляв мене скласти компанію, але мені не імпонувала їхня мета дотягти дівчину до ліжка в перший-же день. Це неправильно. Я не шукаю собі доступну супутницю - я шукаю достойну. Вміння зав'зувати швидкі знайомства це, звичайно, добре, але ті дівчата, з якими я взагалі коли-небудь спілкувався говорять про те що цей метод неефективний. Найгостріші протиріччя в нас почались після того як я познайомився з однією прекрасною, милою дівчиною і закохався. Ти не розумів для чого я добиваюсь взаємних почуттів. Останніх кілька років ми оминали тему "нашо воно тобі нада ?". Ти відверто не розумів моє небажання занйомитись на вулиці за компанію, мої заперечення на фрази: "баби це мясо"(причому не дівчата, не жінки а баби!!!) і "на тьолок має бути пох"(ще одне самоприниження). Я пам'ятаю як в той день пропонував тобі познайомитись з однією дівчиною. мені було не по собі, що ти постійно сидиш вдома, працюєш і відпочиваєш за комп'ютером. Мене тоді вразила твоя впертість і, просто, убила фраза "якщо вона така хороша, чього сам з нею не замутиш ?". Я нагадав, що маю почуття, а ти додав: "думав тебе отпустило", на шо я гнівно відповів: "ти знаєш відповідь на питання. і мене не одпустить. поки сам не захочу. ти не поймеш поки не почувствуєш. короч ніколи не поймеш, бо будеш до людей(жінок/дівчат мав на увазі) як до гавна відноситись і ждать шо вони тобі кланятись будуть. Хоча, мо така і найдеться." В голову прийшов тільки такий висновок. А який ще я мав зробити, виходячи із твоїх повідомлень і висловлювань щодо жіночої половини людства ? Мене обурює такий стан речей, бо вони такі ж як і ми, хіба ні ? Якщо тебе послухать, то на думку приходять, чомусь, саме висновки, описані в повідомленні. Ці кліше якими чоловіки принижують самих себе в першу чергу: "баби це мясо" - вони таке ж мясо як і ми, по суті... Якби більшість жінок/дівчат ставилась би до тебе як до м'яса(а є такі особи), ти б занив навіть гірше ніж вони; "на тьолок має бути пох" - тобто вони мають любить тебе, принижуватись, бігать за тобою, кланятись в ноги, а ти маєш похуїстично на це дивитись бо ти мужик і "сильний альфа", поводитись будто так і має буть. Як ти казав ? "Роздєляй і властвуй" ? Це ідіотизм, як на мене. Не всі ситуації вирішуються з позиції сили. Надіюсь, з часом ти це зрозумієш. ти часто віднєкувався "я такого не казав" коли я дорікав подібними речами. Не спорю, я трохи перебільшував, але лише для того, що показати абсурдність світу в якому ти живеш. Я думаю давно пройшли ті часи, коли жінок добивались силою. Найбільше запам'яталось з деяких останніх суперечок: "в тебе щось не в порядку з головою"(просто звіздєц). Або твоя критика щодо можливості влаштуватись мені на посаду тестера пз: "ти думаєш бути тестером ? серйозно ? та ну нах ! ти ж не можеш всидіти на місці ! ахахах" - те що я часто змінюю роботу означає, що я в пошуку кращої, а не мою непосидючість. Ти один з перших, хто знав, що я збираюсь за кордон, і мене убив твій жарт: "от як тебе за кордоном звільнять - оце буде прикол..!" - тобто ти відмовляєшся вірити що в мене щось колись вийде. це спустошує... ти намагався робавити цю фразу фразою "нє, ну я тоже вася, але...". Це не допомогло. Фраза: "думав вже отпустило" збісила і стало останньою краплею. Немов ти сидів і чекав, що мої зусилля будуть марними, щоб потім сказати:"а що я тобі шо казав ?! ти давма тратив час ! чому ти мені не вірив !" Я вважаю, що друзі мають підтримувати одне-одного і казати чесно і прямо якщо їх щось непокоїть, і бажано казати про це делікатно або просто так, щоб не образити. Стикаючись з різними особами по життю я зробив висновок, що жінки доволі самодостатні і легко можуть обійтись без фінансової і сексуальної залежності щоб уникнути принижень. По твоїм словам: "це все психологія, чувак ! вони підсвідомо шукають сильного партнера і засоби щоб прокормить своїх майбутніх дітей" - психологія, психологією, але ці правила не завжди діють. Я б сказав це не основна мета. Хоч ми всі діємо шаблонно, як ти кажеш. Це програма закладена природою і нам від неї нікуди діватись. Можливо, типова сердньостатистична особа може тільки й думає як пошвидше вийти заміж за успішного, популярного, відомого і багатого, але вони не складають массову частку всіх жінок на планеті. На сьогодні, побільшало чоловіків, які хочуть вдало одружитись і жити в шоколаді. Так-що все відносно. От хіба не може зустрітись якась неординарна особа(саме особа ! не тьолка і не мясо ! бо жінки/дівчата це теж люди, як не дивно, такі ж як ти ! І є такі, що думають так-само, і ті, що хочуть чогось добитись самостійно, і, навіть, добиваються ! дивина, не правда ж ?!) яка взагалі не хоче дітей, або яка ставить саморозвиток вище сім'ї і дітей ? Ти скажеш, що я зациклений на романтизмі і повзаю за "тьолками" на колінах, цілую їм п'яти, але я думаю, що гідність все-таки в мене є. І зовсім втрачати голову я не маю наміру ні перед ким. Останній дзвінок до тебе був свого роду приниженням. Я переступив через свою гордість, щоб вияснити в чому справа. Я думаю, я адекватно оцінюю навколишню ситуацію. Не спорю, я, може, й перебільшую, але твоя зацикленість на, описаних вище дурницях, засмучує. Змалював тебе як самовдоволеного нарциса, але я знаю тебе як хорошого, цікавого, простого хлопця, з яким я міг поговорить по душам і приємно поспілкуватись. Все що я хочу донести до тебе - що в відносинах зі звичайною дівчиною варто бути собою, і не потрібно нічого доказувати ! Якщо вона побачить в тобі силу, розум або інші позитивні якості - вона це оцінить. А не побачить - знач це не твоя дівчина. Всі ми робимо вибір, помиляємось, вчимося на своїх і чужих помилках, здобуваючи досвід таким чином. Це і є життя. Останнім часом не отримував підтримки, якої б так хотілось від декого, кого вважав близькими людьми. І це нетільки від тебе. Інші два "близьких друга" теж відмовляються мене розуміти. Виходить, що ми останні роки розходимось в світоглядах. І я перестав з ними спілкуватись, хоч вони не розуміють чому, і приходили почути пояснення щодо цього. Я висказав свою позицію. Не знаю чи вони мене почули. Я бачив як ти заходив на мою сторінку вк кілька місяців тому, але написати першому, певно, не дозволяє гордість, не хочеш принижуватись чи є інші, невідомі мені причини. Вважаєш мене винним ? Я тобі не пишу бо не хочу БІЛЬШЕ принижуватись. Я зробив спробу вияснити в чому справа, але ти мене відштовхнув. Ну і ладно... Я житиму далі і шукатиму тих, хто мене зрозуміє. Був радий спілкуватись. Всього найкращого !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2017
автор: <<<S.R.V.R>>>