Ніч

Похмура  ніч  усе  заполонила
І  темінь  опустилася  до  ніг.
Прикрила  небо  таємнича  сила,
Солдат  в  окопі  спочивать  приліг.

Настала  довгождана  тиша,
Розноситься  квітковий  аромат,
А  поряд  чути,  як  шкребеться  миша,
Та  зажуривсь,  задумався  солдат.  

І  мріє  він:    як  знов  додому  прийде,  
Як  переступить  батьківський  поріг,
Як  вранці  із  росою  сонце  зійде
Його  встрічать  із  фронтових  доріг.

Обніме  він  і  матір,  і  дружину
І  пригорне  ріднесеньких  дітей.
Простягне  він  свою  долоню  сину
І  радості  сльозу  змахне  з  очей.  

Научить  сина  як  потрібно  жити.
Нехай  росте  він  мужнім  юнаком,  
Щоб  міг,  як  батько,  землю  боронити
І  залишався  справжнім  козаком.    

А  поки  батько  мусить  воювати
І  землю  берегти  від  ворогів,  
Нехай  чекає  син  й  чекає  мати,
Бо  Бог  Вітчизну  захищать  велів.





[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LwE2uPnFP4A[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712163
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2017
автор: Ольга Калина