Не гріх – любов початком є людини,
Саме вона всім душі зігріва
Від крику першого маленької дитини
Й допоки двері в вічність відкрива.
Коли ж мороз постукає у серце
І душу закує в льоди зима,
Заклякнуть-захолонуть ритми скерцо,
І Муза теж замовкне, мов німа.
Тож сіймо між людьми любові зерна,
Хай проростуть і забуяє цвіт.
Це наші будуть крапельки, мізерні,
Для того щоб теплішав білий світ!
14.01.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712119
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.01.2017
автор: Ганна Верес