Художнику,.. намалюй мені Літо...
Щоб росою іскрилась зелена трава.
Щоб хотілось творити, любити, жаліти,
Вирували б у серці шумилом слова.
Художнику,.. намалюй мені Осінь...
Щоб пожухла трава перкалева була.
Щоби я з журавлями до Господа в гості,
А у серці палали любові слова.
Художнику,.. намалюй мені Зиму...
Що снігами покриє зчорнілу траву.
Намалюй серед хмар дорогу незриму,
По якій я колись в Небеса відійду.
Художнику,.. не малюй мені Весни...
В серці проліски квітнуть, смарагдо́ва трава.
Навесні маю брунькою вишні воскреснуть,
Бо в Господніх долонях повіки жива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711882
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 13.01.2017
автор: @NN@