Ногами босими,
Думками чистими
Лише б на хвильку вернулась я,
Де трави скошені,
Мріями зрошені,
Мого дитинства пора ясна.
Колінки з ранами,
Обійми мамині,
Один цілунок лиш — і біль мина.
Де в серці млілося
І ще не зналося,
Як воно гірко болить душа.
У диво вірила,
Чогось чекала я,
Немов Ассоль червоні паруса.
Світлою казкою
І диво—ласкою
Мені здавалося тоді життя.
Ногами босими
По травах росяних
Хоча б на хвильку вернулась я,
Де пахне м'ятою
Десь попід хатою,
Бо там, в дитинстві, душа моя.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711864
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.01.2017
автор: Зоряна Кіндратишин