...черепино недобита, про своє спасення дбати там, де гине міліон? Іван Франко
Він слухав джаз, спадав зі снігом в зорі
І вечір сіяв морок між лавин.
А нація сопла на двоколорі,
Не втнувши інтернетних пуповин.
Між цвинтарів проткнутих тишею вже холод,
Мов іній з потойбіч оговтує наш зір.
Розчинить браму брамник на хвилину. Голод
почне точити всіх "творців" до вічних дір.
Звисають шмарклі із тяжких голів,
Але вони їх називають: вірші!...
Ну що ж... Невже неправду розповів?
Вже кожен витвір, наче здомовившись,
Бальзамується епохою нашвидкуруч, яка опісля цього йде на карнавал, де трупи з непогамовним циркулюванням амбіцій думають собі: добре, що я живий.
10.01.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711563
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 11.01.2017
автор: