Переклад М. Лермонтова

   
 Як  дух  розпачу  і  зла,
Мою  ти  душу  обняла;
Та  чому  ж    не  смієш  ти
Назавжди  у  мене  забрати  її?

Моя  душа  –  то  вічний  храм;
Як  божество  твій  образ  там;
І  не  від  неба,  лиш  від  тебе
Рятунку  ждатиме  вона.



оригинал

Как  дух  отчаянья  и  зла
Мою  ты  душу  обняла;
О!  для  чего  тебе  нельзя
Ее  совсем  взять  у  меня?

Моя  душа  твой  вечный  храм;
Как  божество  твой  образ  там;
Не  от  небес,  лишь  от  него
Я  жду  спасенья  своего.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711349
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.01.2017
автор: Анна Яковчук