- Господи! - промовив я.
... і прийшов Господь.
Вишиванка,
чорна борода з сріблом сивини,
босий.
З-за його спини визирав Січень.
Він щось шепотів Господу на вухо.
А мені вчувались вірші завірюхи,
холодні й нікчемні,
як і мої зимові вірші.
Та в руці Господа
я розгледів квітку троянди,
криваву й пекучу,
як твій поцілунок,
що заставив мене
прокинутись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711323
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2017
автор: Лао Лю