Сонця промені

Людина  може  стати
настільки  сліпа,
скільки  просить  її  душа
щоб  негативу  більше  не  брати

Не  чути,  не  бачити,
мовчати,  стояти
не  хочеться  більше
нічого  збирати

все  в  купі  розвалено,
все  прахом  іде
і  лиш  надія
сил  дихать  дає

Поглянь  лиш  на  обрій
для  когось  там  сонця  спокій,
для  інших  там  ранок
початок  надій

прокидайся  щоранку
дивись  у  вікно
подякуй  Богу,
що  сонце  прийшло

все  буде  тепло,
все  буде  майямі
забудеш  про  зло
спробуй,  лети  з  променями!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711298
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.01.2017
автор: Mr. Morgan