Вогонь тремтить, потріскують дрова́́́
І в бліндажі так затишно і тепло.
Прийшли на пам'ять з вічності слова
Та лине пісня над донецьким степом.
Чіпляє душу струнний перебір,
Хтось не співає, а лише шепоче.
З нас кожний хоче вижити, повір,
Щоби коханій подивитись в очі.
Ця пісня дійсно, вроді, як про нас,
До смерті теж буквально кілька кроків.
Нас розлучив і поєднав Донбас,
Війна триває майже вже три роки.
Не плач кохана, душу не тривож,
Твоя любов мене оберігає.
Моя любов нехай тобі також
З війни чекати сили посилає.
Нам ця любов потрібна понад все,
Любов, молитва, віра – наші крила.
Нехай тобі ця пісня донесе,
Сказати в вічі, що було несила…
09.01.2017 р.
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711060
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.01.2017
автор: Мирослав Вересюк