Ми подорослішали раптом…
І наперед відомо нам,
куди не їдемо ми разом,
що принесе на двох весна…
Твої я відповіді знаю…
Ніколи ти не скажеш «ні»,
моїх пояснень не спитаєш,
коли нема мене всі дні…
Я… намагаюсь дуже строго
дотримуватись правил тих,
прошу у Бога допомоги,
щоб подолати свій інстинкт.
Не зустрічались наші губи
вже котрий довгий рік підряд…
Та наші два життя не згубить
отрута випадкових зрад…
І я тебе за це ціную!
Допомагаю кожен день…
І назва лиш одна існує
цьому… Кохаю я тебе!
*********************************
ОРИГИНАЛ:
мы Вдруг...
с тобою...
Повзрослели...
пересчитав всё на перёд....
куда мы в отпуск...
... не поедем..
и что дарить...
.... на новый год...
Я знаю все твои ответы....
Ты никогда не скажешь... Нет....
и не попросишь... объяснений....
когда меня ..вдруг долго нет
и я стараюсь...
очень... строго
стандарты эти... соблюдать
взывая к помощи.... у Бога....
чтобы ... с... инстинктом... совладать.
а наши губы... не встречались....
уже который год... подрЯд....
но мы стоим ...
мы не сорвались....
и жизнь....
не превратили...
в Яд....
и я ценю тебя за это...
и помогаю как могу....
не знаю как зовётся это....
быть может.... Взрослое Люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2017
автор: Хуго Иванов