*****CherOkee :: 6-СМЕРТЬ … доВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД

я  смерти  не  боюсь  ...
лишь  только  боли...
вашей  ...

6-СМЕРТЬ  …  винагорода,  за  життя  нам  дана  …

її  не  треба  кликати  …
чи  гнати  …
не  треба  чути  …
слухати  не  треба  …
вона  приходить
нас  порятувати  …
почувши  поклик
наших  душ  до  неба.

винагорода,  за  життя  нам  дана
коли  байдужість  …серце  огорта  …
ні  чи́ясь  доля  …
ні  чия́сь  провина  …
ні  слів  …
ні  погляду
уже  не  приверта  .

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

хто  зна  …
які  слова  …
в  останню  мить  …
промовить  він  …
із  сумом  …
чи  в  надії  …
що  врешті-решт  …
душа  переболить  …
чи  залишає  …
непотрібні  мрії  …

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Мої  роки  …
моя  страшна  недуга  …
останній  лік  …
то  ще  …
мої  вірші  …
кажу  Роки  …
а  Смерть  я  чую  …
краєм  вуха  …
та  пристрасть
залишається  …
у  сні.
………………………..

Я  не  помру  …
прогулянка,  та  й  годі  …
журби  не  треба  …
ані  сліз  жалю  …
Моє  життя  …
скоріше,  як  пригода  …
«коханий»  чув
і  сам  казав  …
люблю  …

писав  вірші  …
слова  поклав  на  струни  …
і  спис  іронії
метав  у  демагогів  …
цікаво  жив  …
мене  не  мучить  сумнів  …
сам  вибрав
друзів  …
і  кохання  …
і  дороги  …

не  шкодував  …
за  тим,  що  вже  зробив
хотіти  не  боявся  …
просто  …  жив  …

в  своєму  світі  …
вмів  щасливим  бути  …
у  ньому  мріяти  …
творити  …
і  любити  …

я  вдячний  за  любов  минулих  днів
ми  ще  зустрінемось  ……………
…………..
……

не  треба  зайвих  слів.

///////////////////////////////////////////

6  -  смерть  за  жизнь  в  награду  нам  дана..
её  не  надо  звать  ....
и  гнать.....
не  надо  слышать....
или  слушать.....
она  приходит
нас  спасать......
сумев  наш  тайный  зов
подслушать.

за  жизнь  в  награду  нам  дана
когда  уже...  не  интересн0....
ничья  судьба....
ничья  вина.....
ни  визуально....
ни  словесн0.

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

кто  знает  ...
что  сказать  ...
когда  ...
последний  миг....
быть  может  грусть...
а  может  быть  прозренье...
один  страдает...  что  всего  достиг...
а  кто  то  ждёт...
души  успокоенья...

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Мой  возраст....
это  страшная  болезнь....

её  стихами...
подлечить...
пытаюсь...

за  словом  Возраст....
слышу  слово  Смерть.....

а  в  снах  ....
к  коленкам...
страстно...
прикасаюсь.

..............................

Я  не  умру....
Я  выйду  погулять....

не  надо  слёз...
печалиться  не  надо....

Я  жил  как  мог....
любил  поесть...  поспать....

любил  ....
и  был  любим....
в  награду....

писал  стихи....
придумал  пару  песен....

смотрел  с  иронией
на  трезвость  демагогов...

мой  путь  по  жизни....
был  мне  интересен...

сам  выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....

и  ни  о  чём...
на  свете  не  жалел...

был  в  меру  смел....
и  то  что  мог....  хотел.

вокруг  себя  построил  личный  мир....
в  нём  счастлив  был...
в  нём  жил...
творил...
любил...

спасибо  за  ответную  любовь....
мы  ещё  встретимся.................
.................
..........
.....
не  надо  лишних  слов.

ID:  668952
Рубрика:  Вірші,  Лірика  кохання
дата  надходження:  29.05.2016  02:12:11
©  дата  внесення  змiн:  29.05.2016  04:33:42
автор:  Хуго  Иванов
ID:  669057
Рубрика:  Другое
дата  поступления:  29.05.2016  18:10:05
©  дата  последних  исправлений:  29.05.2016  20:28:37
автор:  CherOkee

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.01.2017
автор: Хуго Иванов