!!!)

Це  так,неначе  зловити  птаха  на  льоту,
один  змах,  і  ти  з  ним  в  висоту
мчиш-летиш,
мовчиш-кричиш,
але  щасливий
до  безмежжя.І  не  доймеш
як  може  бути  так
ти  лиш  людина
чи  ти  птах?
Та  воля  польоту  іде  із  серця,
твоєї  невичерпної  скрині.
Хмари  торкаються  повік
при  цій  чудовій  днині.
А  промінь  ніжить  твоє  волосся,
заплітає  у  нього    любов  
немов
колосся.
Зі  швидкістю  світла  і
невагомості
летиш  у  гості
до  піднебесся,
багатим  вернешся.
Озолотиться  душа,
очі  засяють.
Кращого  в  світі  нема
коли  душі  літають...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2017
автор: БЕЗ