Ні вікон, ні одвірка
І кам’яна обитель,
Вже сходить в небі зірка -
Рождається Спаситель.
А пастухи з негоди,
Шукаючи прихистку,
Із неба вряди-годи
Почули Бога звістку.
Спішать всі до вечері
Де свіч вогні неясні,
Де в кам’яній печері
Дитя лежить у яслах.
І змучена Марія
З натхненним світлим ликом,
Дає усім надію
Ісуса першим криком.
І три царі зі Сходу,
Забувши про манери,
Упали ниць на вході
Півтемної печери.
І царське дарування:
Аби запахло - ладан,
Миро для мирування,
А золото для блага.
Де темно, буде ясно,
Прозріє, хто молився -
На сіні в грубих яслах
Ісус Христос родився.
Христос ся рождає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2017
автор: kalush