СИРІТКА

Сумна  мелодія  зими  –  кружляє  сніг.
Іде  дорогою  хлоп'я…  Згубило  сміх.
Взуття  на  виріст…  А  в  очах  –  старече  тло:
Тягар  сирітських  хуртовин  воно  несло.

І  поспішало  те  хлоп'я  в  дорослий  світ,
Хоча  й  не  знало  ще  дитячих,  юних  літ.
Його  ніхто  не  виглядав  і  не  чекав,
Куди  сирітка  та  ішла  –  ніхто  не  знав.

Холодні  руки  ...  У  кишені    -  ні  гроша…
В  старенький  шарф  ховалась  скривджена  душа.
З  очей  сльозилася  печаль  навстріч  вітрам,
Він  рукавом  той  сум  з  обличчя  витирав.

Свята  надія  (йшло  Різдво)  жила  в  очах,
І  світлі  мрії  бачив  янгол  із    плеча.
Та  біль  у  серці    про  батьків  не  полишав,
І  лише  сніг...  лиш  білий  сніг  хлоп'я  втішав…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710453
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2017
автор: Олена Жежук