Не знайду я розради в словах,
Й ні для кого не бачу добра.
Розв'язали цю кляту війну,
А навіщо?! - Ніяк не збагну.
Всіх дістала гібридна війна:
Тож, не бачим ми спокою й сна.
І на Сході стріляють щодня,
Вже заплачена страшна ціна.
Вже два роки минуло з тих пір,
Як синок на війні цій поліг.
Доля стала як злий лицемір:
Біля Щастя загинув - це збіг.
Я щоденно дивлюся новини -
Біля Щастя стріляють і нині,
Над солдатами смерть все літає,
Й дуже часто когось забирає.
Доки будемо миру чекати?
Доки будемо бачити ката?
Нам би вигнати геть супостата
І помститись за сина, і брата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710419
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2017
автор: Ольга Калина