До мене взимку соловейко прилетів,
Щоб відігрітися, собі гніздечко звити.
Чудна пташина з чарівних світів,
На крильцях своїх здатна весну умістити.
В хурделицю почувши його спів,
Той, від якого змерзлі квіти оживають,
На милість здатна обернути гнів.
Тих солов'їв коханням називають.
Воно ж і справді здатне на дива.
Для когось якір, а комусь вітрила.
Душа мов соловей лише тоді співа,
Коли когось насправді полюбила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2017
автор: Ірин Ка