Купають хмари землю і мої літа:
Її – дощем, літа – горюч-сльозою,
Здається, вище враз усе зліта,
Умите щедрою весняною грозою.
Колише небо хмари і мої літа,
Впивалось сонцем, крало водограї.
Життя мого мелодія ота
Озвалась горем у чужому краї.
І зорі, тихі-тихі, як мої літа,
Зорять-міркують, падати не хочуть.
Мені ж здається, ця пора – свята.
Я благоденство в ній собі знаходжу. 25.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710356
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.01.2017
автор: Ганна Верес