Дні йдуть по мені, топчучи шипами
Здирають з ран вчорашні перев'язки
Ми захопились - бути віслюками
І відступати надто вже боязко...
Дні йдуть, дивись ми вже стоптали штори
До дір - безглуздих відступів в нікуди
А ти собі так пристрасно доводиш
Що в тебе все вже є... І буде...
Дні п'ють нас, б'ють нас, кидають у прірву
Де твої очі, що навпроти гріли
Що вистачить вдихнути, вірю... Вірю!!!!
Але ж хіба в надіях моя міра?
Дні все без тебе пусто-порожніють
Сипучим порошком в легені відчай
Та я надіюсь
В нас є вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2017
автор: Марамі