Степан Бандера
Ти впав, як жертва поневолі…
Не вбив тебе звіриний рик.
Вітри зігнули мимоволі,
Адже ти падати не звик.
Ти наша гордість, наша слава…
Для України наш пароль.
Ти гідний правнук Святослава,
Країни нашої герой.
Нас надихає твоя доля…
Свята невичерпна любов.
Могутній дух, сталева воля,
Нас зве до бою знов і знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2017
автор: Микола Миколайович