Не суди мене, небо безкрає,
За те, що люблю його,
За те, що без нього дихать - несила,
За те, що без нього життя немиле…..
Прости мені, безкрає небо,
За те, що він мені дорожчий за усіх,
За те, що коли поруч мене є він
Земля зникає з- під ніг…
Прости, бо я очікую того,
Чого мені, ніколи, доля-мить не подарує,
Прости, бо бачу й вірю я у те,
Чого насправді не існує…
2008р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.01.2017
автор: Наталка Святозар