Що ти зробив для неньки України
Крім того, що народ свій грабував?
Країну з тестем добре ж ви доїли,
Ліпили з нас безгласого раба.
Й коли, нарешті, вже народ проснувся,
Й куди країна котиться, дізнавсь,
Від президента навіть відсахнувся.
Намітилась майбутнього весна.
Роки збігали плинно, ніби води.
І спалахнув один, другий Майдан.
Не одного й очільника приводив,
Синів найкращих за мету віддав.
А мільярдер , такий собі, дозволив
Вагоме слово світові сказать
І цим позбавить українців волі.
Та і не міг він розумом пізнать,
Що то таке – єдина Україна –
Від діда-прадіда звойована земля.
Стомивсь народ стояти на колінах:
Не панувать тут карликам з Кремля!
А Пінчукам, Ахметовим бажаєм
Податись пішки разом до Москви.
Народному терпінню ж теж межа є…
А може, тут, як вошок подавить?!
Хто совістю навчився торгувати,
Для тих порожній звук – любов і честь.
Їм головне – побільш награбувати.
Чи не чужа в їх жилах кров тече?!
31.12.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709629
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 01.01.2017
автор: Ганна Верес