Надто мені, - стало нудно...
Дайте мені автомат!
Там, розберуся, - хто брат,
А хто – остання паскуда!
Десь у мені, - зла худоба
Душу невпинно гризе.
І недовіра повзе
Кулею в лисого лоба
За недолугі «паркани»
Там, де «стрибають кролі»,
За «недосіль» на столі,
За наші смерті і рани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709571
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.12.2016
автор: Андрій Бабич