Захищати свій край мусив
Та коханую облишив
На прощання цілував
Міцно, міцно обнімав.
Вбив аж сотню ворогів
Щоб ніхто із них не смів
На Вкраїну нападати
Ім тепер в труні лежати.
Та поранений приліг
На залитий кров'ю сніг
Образ дівчини майнув
І на мить козак заснув:
Малюнок пристрасті в очах
Коханням л'ється на губах
Хто я тепер і хто є ти
Всі зупинилися світи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709495
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 31.12.2016
автор: Antropos