Я визнаю, що в мене дивні стосунки з реальністю.
Я хочу трошки порозбудовувати власний світ.
Я завжди починаю з того, що все вже є.
Люблю контингент вечірньої електрички Львів-Здолбунів.
Скільки часу я бачу вікна вагона? Скільки хвилин?
Як можна не вірити у свій власний світ? У що потрібно вірити, що потрібно берегти?
Що ви бачили сьогодні важливого?
Я шукаю щось важливе.
Я думаю, важливо сидіти біля вікна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2016
автор: Надійка Голобородько