Мені нажаль наснилася війна
Така бурхлива і безщадна
Садки вже знищені ущент
Будинки спалені й опалі
Чиясь бабуся під вікном
Зосталася сама без сина
Сама куди тепер іти
Село вже знищене згоріле
Сидить бабуся біля хати
Сльозинки падають із вуст
В руках тримає ті листи
Що син з війни їй присилає.
Так гірко плаче мати молода
Листи залиті вже її сльозами
Я скоро буду матінко прости
Якщо не поховають між полями.
Матусю рідна ти мене пробач
Що через мене ти так швидко постаріла
Я обіцяю берегти своє життя лишень для тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709003
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2016
автор: *Нормальна*