[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FqFFkQuOL2Y
[/youtube]
Ну хто пояснить, хто про це все знає?
На землю ми прийшли усі людьми.
Серця усі однакові ми маєм.
От тільки Бог не наділив крильми...
Чому одні прекрасні, ніби квіти,
І дивишся-очей не відірвать.
Так легко з ними поряд жить на світі.
І ти з такими хочеш квітувать.
І цей магічний їхній мікроклімат
Вкрапляє ніжний спокій, доброту.
І ти емоції не можеш стримать.
За що це Бог дарує їм красу?
Даруйте людям радість, не жалійте.
Нехай іржа не з"їсть ваші серця.
Серед людей Людиною буть вмійте.
Хай не образить вас позиція моя...
Відкиньте всю злобу свою й рогатість,
Бо ви ж з такого тіста, як і ми.
І вас не прикрашає ця пихатість,
Бо треба ж бути все-таки Людьми..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708940
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2016
автор: Н-А-Д-І-Я