(Жарт)
Незнайомка у Крамського -
Це краса всього живого,
Зведена на п’єдестал,
Як жіночий ідеал…
Зупинись чарівна мить -
Ось красунечка сидить,
Мов з відомого портрета
Світять очі з під кашкета.
Та ж осанка, погляд, зваба
Хоч не баришня а баба:
Щоки полум’ям горять,
Зверхність, гідність, врода, стать.
Сім десятків у дружини -
Без єдиної морщини!
Богу з щирістю завдячу -
Наче вперше її бачу.
Приготуйтесь всі від нині
Гарне відчувать в дружині.
Бог за це усе віддячить,
А іншого не пробачить.
27.12. 2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: БГІ