///*

Я  згубила  уже  усі  дати,
Відколи  почала  писати,
І  події  проходять  повз
Чи  крізь  мене.
Це  прикметник  ,а  може
Іменник.
Невідомо.
Все  заплутано  стало,
І  втома,
Дається  в  знаки.
Наперед  спішу-забігаю
Все  чекаю,шукаю.
Нове-
Не  простившись  з  старим,
Забуваю
Лік  усьому  ,що  йде.
І  годинник  мені  не  друг,
Не  лягаю  і  не  встаю,
Я  без  рахунку  тепер  живу.
Лиш  лічу
Миті  щастя.
Не  по  кількості,  а  по  зорям,
Які  виринають  із  моря,
Тих  безмежних  вітрин,
Слів-перлин.
Хіба  варте  життя  підбивання,
Коли  сенсу  немає  в  нім.
Все  безцінне  -не  в  кількості
Тайно.
Воно  є,безглузде  це  міркування
Хтось  то  має  це  прочитати
І  я  навіщось  це  маю  писати...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2016
автор: БЕЗ