ВТИХАЄ ПУЛЬС, ХОЛОНЕ НІБИ КРОВ

Втихає  пульс    холоне  ніби  кров,  
Вже  не  лечу  і  навіть  не  біжу.
Лише  від  мрій  я  ще  не  охолов,
Про  це  нікому  навіть  не  кажу.

Бажань  і  мрій  життів  ще  так  на  п’ять...  
Прожитого  часу  не  повернути.
Минуле  нам  під  силу  споглядать,
А  хочеться  в  майбутнє  зазирнути…

27.12.2016  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.12.2016
автор: Мирослав Вересюк