Війна без жалю б’є обличчя,
І біль вичавлює сльозу.
На грані нового сторіччя,
Не оминули ми грозу.
А світові авторитети?
Для них війна то тільки гра.
Бери перо своє поете,
На поле ратне вже пора.
Уже пора тобі до бою,
За всенародний інтерес.
Поклич поетів за собою,
І небайдужих поетес.
Ти не помреш у тому герці
За Україну, за своє.
Бо пісню ту що є у серці
І слово, куля не уб’є.
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708613
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 26.12.2016
автор: Мартинюк Надвірнянський