Ти ніколи не зможеш його забути,
Хочеш вір в те, а хочеш ні,
Заплететься, затягне, увіп‘ється, змусить
Пам’ятати той біль, що приніс тобі.
Через роки можливо зітруться риси,
Може навіть всміхнешся "Яка дурна",
Якщо діти... то навіть зухвало в обличчя,
Зможеш зверхньо дивитись йому сама.
Врешті-решт ти ніколи не скажеш - Знаєш,
Ти байдужий мені, хочеш вір, хочеш ні.
Бо в середині щось та й таки заплаче,
Чи принаймні кольне біля серця в ребрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2016
автор: Сергій Ранковий