Кажуть, що очі - дзеркало душі,
Там видно відображення усього,
Що діється у ній.То ж поспіши
З цікавістю заглянути у нього.
І ти побачиш бурю почуттів
Та щирих помислів, а іноді й не дуже,
Як ти усі роки свої прожив,
Добро творив, а чи грішив, мій друже.
Очі розповідають геть усе:
Лагідні вогники - значить душа не черства,
А чуйна і завжди тепло несе,
Всіх пригортає з ніжністю до себе.
А як в очах зловісно миготить
Ненависті та заздрості та іскра,
Яка і душу спопеляє вмить,
Холод байдужості у ній вже оселився.
Якщо і заховати хочеш десь
Свої переживання, думи й болі,
Очі відразу видадуть тебе,
В них подивись - і все, мов на долоні.
То ж краще у душі не мати зла
І чорним саваном її не огортати,
Щоб завжди у очах весна цвіла.
Тоді щасливим будеш почуватись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708188
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.12.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський