Зима змиває всі земні печалі,
Навзрид хлюпочуть стріхи і сади…
Дими із коминів вдивляються у далі:
Куди бредуть зимових днів сліди ?
Дощами грудень схлипався невчасно,
Мов душу небу вивернув й затих…
Невже не виплакались зорі ясні
Осінніми дощами від всіх лих ?
Спішать примхливі дні у тепле літо,
Ведуть розмови довгі вечори.
І сновигає грудень білим світом,
Снігами замітаючи двори…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707946
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2016
автор: Олена Жежук