ЛІНА КОСТЕНКО
Я НІКОЛИ НЕ ЗВИКНУ…
***
Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати,
І несуть під пахвою тисячі різних справ.
Я кажу їм: світанки! Все на світі таке муруге.
Урожай суєти – залишається тільки стерня.
Скільки ми милувались! І жодного разу – вдруге
Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
Перевод на русский язык
НИЛА ВОЛКОВА
НИКОГДА НЕ ПРИВЫКНУ…
***
Никогда не привыкну. Не умею к тебе привыкать я.
За капризы мои ты послал этот сладкий удел.
И приходят рассветы, ежедневных забот адвокаты,
И подмышкой приносят охапки обыденных дел.
Я скажу им: рассветы! Все на свете такая рутина.
Урожай суеты – остается лишь только стерня.
Сколько мы миловались! Но похоже – ни раза единого.
Сколько лет я люблю, а влюбляюсь все день ото дня.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707773
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 21.12.2016
автор: Ніла Волкова