Кохай, бо час тебе не жде.
Він забирає твої дні і ночі.
Кохай, допоки тіло спрагле й молоде,
бо в старості кохають тільки очі.
Ліна Костенко.
Не забувай кохання, що в тобі,
У тілі молодому, в твоїй плоті.
Живи коханням, поки молодий,
Воно не відкладається на потім.
Нехай німіють стомлені вуста
І кожен подих твоє тіло гріє,
В коханні часто крила вироста,
А тіло, то сміється, то німіє...
Кохай, бо невблаганно лине час,
Коли він спопеляє, а не тліє…
Згадаєш у житті його не раз,
Останок же залишиться у мріях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2016
автор: Віталій Назарук