ЗАКЛИК ДО ПАТРІОТІВ.
В традицій вирі, у марній борні
Малі народи в рабстві гніту відбували.
Важка їх доля, праведність в імлі –
Пани і клір правдивої свободи не бажали.
Найбільше лихо – то духовний гніт,
Де Слово Боже лиходіїв не тривожить –
Свої закони і поняття глитаїв на мить
Всю землю охопили і безчинства множать.
Історики придворні і поети в ролі пісняра
В клітках золочених стараються надмірно….
Знічев’я добирають фрази і слова
Щоб величати збочених сатрапів лицемірно.
А ті, що Бога представляють на землі,
Найперші зрадники, іуди і злочинці,
З царями блудять щиро повсякчас –
За індульгенції отримують гостинці.
Народні месники з’являлися не раз.
Як помста за нелюдську поведінку –
Князьки, пани, шляхетні дикуни, всі враз
Зазнати мусіли обурення від гніту.
Як прикро, що й до нині ми сліпі –
Всі кличуть лиш до боротьби, до помсти.
Їх зараховують в число пророків і святих,
Не розуміючи, що Бог цього не хоче.
Хто смів оправдувати беззаконня і розбій?
Слабого без причини грабувати….
Світ здичавілий покорився Сатані,
Нема мужів, щоб нечисть виправляти.
Бог Сина посилав на землю дати мир –
Всі, хто з мечем, не будуть існувати.
Людські сини не роботи війни,
Закони Бога мусять, врешті, пізнавати.
Всевишній сам порядок наведе,
А кожен відповість таки за себе….
Тому відкиньмо ненависть і зло,
Чужим життям боротися за мир не треба!
Псалми 37: 10,11,14,15 «Ще трохи, і грішників уже
не буде, подивишся на їхнє місце,а їх уже немає.
А сумирні успадкують землюі сповна насолодяться
миром. Неправедні витягають мечі і напинають
луки,щоб повалити пригноблених і бідних,щоб
погубити тих, хто чесний на дорогах своїх Але їхній
меч простромить їхнє ж серце, їхні луки зламаються».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707643
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.12.2016
автор: НАУМ