переклад Анни Ахматової

Стисла  руки  під  темною  шаллю…
«Ти  чому  сьогодні  бліда?»
-  та  тому,  що  терпкою  печаллю  
напоїла  його  до  п’яна  .

Як  забути?  Він  вийшов  хитаючись,
І  скривились  від  муки  уста.
Я  побігла,  перил  не  торкаючись,
І  побігла  за  ним  не  спроста.

Задихаючись  крикнула  :  «Жарти
Все,  що  було.  Підеш,  я  помру»
Посміхнувся  мені  без  ніякого  гонору,
І  сказав  не  стоять  на  вітру.


Сжала  руки  под  тёмной  вуалью...
"Отчего  ты  сегодня  бледна?"
-  Оттого,  что  я  терпкой  печалью
Напоила  его  допьяна.

Как  забуду?  Он  вышел,  шатаясь,
Искривился  мучительно  рот...
Я  сбежала,  перил  не  касаясь,
Я  бежала  за  ним  до  ворот.

Задыхаясь,  я  крикнула:  "Шутка
Всё,  что  было.  Уйдешь,  я  умру."
Улыбнулся  спокойно  и  жутко
И  сказал  мне:  "Не  стой  на  ветру".
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2016
автор: Анна Яковчук