Як часто ти тиснеш на мо́ю сторінку?

Як  часто  ти  тиснеш  на  мо́ю  сторінку,
як  часто  вдивляєшся  в  заспані  очі,
як  часто  заходиш  хоча  б  на  хвилинку,
десь  вдень  чи,  можливо,  уже  проти  ночі...
а,  може,  такого  ніколи    й  не  сталось,
і  імені  мо́го  уже  й  не  згадаєш,
адреса  моя  десь  в  мережі  сховалась,
з  коханою  поруч  уже  засинаєш...
Ніхто  з  нас  не  винен,  нічого  не  зробиш,
ми  десь  по  галактиці  сплутали  карти,
і,  може,  далеко,  десь,  може,  пліч-о-пліч,
та  рідними  нам  вже  ніколи  не  стати..
Я  не  нарікаю,  я  навіть  не  плачу,
давно  вже  забанила  опцію  "щирість",
на  слово  "кохати"  ніколи  не  зважусь,
бо  так  є  простіше,  в  сміття  всю  чутливість...
Крихкі  і  примарні  на  щастя  надії,
зручніш  замінити  на  функцію  -  спокій,
напрочуд  непросто  обрізати  крила,
та  світ  все  це  зробить  істотніш  жорстоко...
та  постать  зробить  збій  дала  у  системі,
в  ході  такій  звичній  яскраву  зупинку,
і,  звісно,  не  разом  ми  будемо  певно,
та  може  колись  ти  знайдеш  цю  сторінку?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2016
автор: Sama_po_Sobi