На високих горах видно білі сани,
Їде Миколай в них... мабуть до Оксани,
До Ганусі певно... завітає зранку,
Лишить подарунки на сніжному ґанку.
Радості, без міри, серденько дістане,
Діточкам це свято- миле та кохане,
Молитви приносять щиро на колінцях,
Їм радіють навіть овечки в загінцях.
Тихо темна нічка в морозі ступає,
Миколай в дарунках всіх дітей вітає,
А хто був нечемний, покладе і різку-
Посади навесно молоду берізку.
Світяться ясніше нині в небі зорі,
Та й Сірки притихли на кожній оборі,
Заспівають славу янгольськії хори,
Їде Миколай вже, де високі гори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707312
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.12.2016
автор: Леся Утриско