БЕЗСИЛИЙ ВІТЕРЕЦЬ

Приходить  ранок.  Затухає  ніч.
Вмикають  світло  вікна  і  віконця.
На  гілку  високо  заліз  під  ранок  сич,
А  Місяць  вранці  замінило  Сонце.

Прокинулись  у  мулі    карасі,
Синички  зажовтіли  біля  хати.
І  запишався  ранок  у  красі,
Почав  щасливий  Сонце  зустрічати.

Дорослі  повставали,  бо  пора,
Перше  проміння  освітило  хату.
Спить  в  своїм  ліжку  тільки    дітвора,
Бо  їм  не  в  школу,  в  них  сьогодні  свято.

А  на  дворі  легенький  морозець,
Дерева  чорні  снігом  притрусило.
І  закружляв  сніжинки  вітерець,
Легенько  так,  неначе  він  безсилий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707163
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.12.2016
автор: Віталій Назарук