Я справжня, натуральна, природня і відкрита,
Зняла тугі всі стяжні, собі несамовиті
Дивись у мої очі – побачиш мою душу,
Тепер я зрозуміла, кого любити мушу
Є Батько, Мати, сестри, мої найліпші друзі –
Вони завжди у сердці, в моїй життєвій смузі
Є Я - мала, тендітна, беззахисна і СИЛЬНА,
Є та, що вчиться жити і прагне бути вільна
Не хочу прикидатись і одягати ролі,
Для того, щоб відкрити для кожного паролі
Нехай мене побачать оголену і чисту,
Зміїну шкіру знявши – даєш дорогу хисту
Жіноча особистість настільки кольорова,
М`яка, пахуча, свіжа, мов випічка ранкова
Саме до такої хочеться йти: яка дарує радість,
Яка дає надхнення у сірому житті
Природня жіночність є в кожній із нас, і здобувати її треба з віком,
Бо взявши дуже багато на себе в житті, ти робиш з себе чоловіка
Твоя любов, терпіння, ласка – це риси ті – які твої,
А всі ці пафосні й гламурні маски не приносять щастя в особистому житті
Тож дивись у мої очі – в них побачиш мою душу,
І вони тобі віддячать за довіру друже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706875
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2016
автор: ДрожеННікова