І падає світ, обертається й падає знов.
І все, що було, не відштовхується від основ.
І прірва летить, заповільнює хід і летить.
І рвані вокзали й базари стлівають на цить.
І білим залежаним крамом стає горизонт.
І в"ється над містом на ґвалт передмуханий сон.
І падає-падає, як скатертина з стола,
щоб вранці Ти ахнула: "Ну й завірюха була!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2016
автор: Маріанна Вдовиковська