Війна Вкраїні не потрібна…
Та скільки ж сліз ще Матерям?
Баригам… - ворогу потрібна,
Потрібна злодіям, псарям.
Вищать з екрану ютоботи…
Із Ради Свині верещать.
Плюють на Савченко істоти,
Із будки владної гарчать.
Хто право дав, кого питала?
Не має права … - Дєпутат.
Ти глянь, сама защебетала
Без права голосу з Палат.
Команда фас і хохлуйчата,
Хто скорше з них навперебій.
Під козирочок байстрючата,
Ставали в чергу до Месій.
НФ… БП… - всі дємакради…
Неначе й вимерлих хозар.
Вкраїну кинулись спасати,
Під зорким оком яничар.
Рипчинські, Голупи ..яркови,
Насіння те… де не посій.
Собаки з цепа… Чорноволи,
Як дикий прайд рвонули в бій.
Сміття піранії дрібної…
Все ближче, ближче ваше дно.
До ями впали вигрібної,
Ніхто ви є, бо ви… лайно.
Була Вкраїна, є, і буде,
Ви ж відійтете… як трава.
І ми позбудемось спокути,
Вкраїнцям наша булава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2016
автор: Микола Миколайович