Господи, дай мені жінку, що вміє любити,
І трохи пяну,
І нехай вона прокидається пізніше за мене –
Дай мені часу ввібрати
Її сонну невпевненість і ранню тривогу,
Допоки вона спить навпроти,
До перших дощів у ванній,
До того, як вона чистить зуби
І сплітає волосся,
Господи, дай мені часу любити її
Ще дитиною до перших місячних,
І дай терпіння любити її
Вже дорослою,
Дай розуму любити її
У заміжжі,
І позбав мене глузду,
Щоб писати їй вірші
Коли вона лягатиме в ліжко,
Поруч, здалеку, у зовсім
Іншому місті,
Яка різниця, - повторюю я собі, -
Яка різниця із ким вона спить,
Головне, щоб прокидалася пізніше
За мене.
Господи, дай мені жінку, що вміє любити,
І більше нічого,
Можеш навіть забрати у мене речі першої
Необхідності:
Секс і стипендію,
На все воля твоя,
Щоб я мав до кого молитися,
Щоб я мав із ким говорити,
Навіть коли ти мене
Більше не слухатимеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2016
автор: Мирослав Гончарук_Хомин