Дощик, сірий, з неба сіяв (Слова для пісні)

Дощик,  сірий,  з  неба  сіяв,
Мов  осінній  сум,
Як  на  воду  птаха  сіла  –
Виткала  красу.
Та  пташина  –  то  лебідка  –
Воду  ледь  горта…
«Ти  куди  летіла  й  звідки?»  –
Річечка  пита.

«Ой,  летіли  ми  зі  сходу  –
Край  той  у  війні.
Не  забуду  цього  зроду:
Вдарили  вогні.
Над  Донбасом  пролітали
Разом  ми  з  дітьми,
Й  не  одненьке  тіло  впало
З  мертвими  крильми.

Мій  коханий,  мої  діти
Більше  не  злетять,
Не  цінується  у  світі
І  людське  життя…»
Сіяв  дощик  з  неба,  сірий,
Сльози  їй  змивав…
Смертю  знову  «гради»  сіють  –
Бій  іще  тривав…
8.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705740
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 10.12.2016
автор: Ганна Верес